КІРЄЄВ ДАВ ТРИ РОКИ ЗА ЯЄЧНЮ НА МОГИЛІ НЕВІДОМОГО СОЛДАТА

Печерський районний суд Києва засудив Ганну Синькову до трьох років позбавлення волі умовно за наругу над похованнями солдат. Йдеться про меморіал Вічної Слави у Києві.

Про це у коментарі УП повідомила сама засуджена Сінькова.

"Вирок - три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки за, начебто, наругу над могилою. Суддя у справі - Родіон Кірєєв. Окрім того мені ще потрібно буде виплатити 4 тисячі гривень за експертизу, яку проводили правоохоронці", - заявила активістка.

Крім того, за словами дівчини, міліція вилучила у неї для експертизи ноутбук.

"Після того як вони мені його повернули, він пропрацював десь 2 місяці. Вони повернули мені його в "убитому стані". Ноутбук коштував 6 тисяч гривень", - розповіла Сінькова.

"А тепер з мене ще і вимагають 4 тисячі гривень за цю експертизу. Виявляється в її ході з'ясували, що з мого комп'ютера заходили на YouTube - як неочікувано", - додала вона.

Вона також заявила, що збирається подавати апеляцію на рішення судді, оскільки не визнає своєї вини.

Ганна Сінькова визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або тілом померлого за попередньою змовою і з особливим цинізмом) Кримінального кодексу.

При цьому другу фігурантку скандалу Ганну Донець з урахуванням співпраці зі слідством, а також з урахуванням того, що вона розкаялася і визнала свою провину, суд вирішив передати на поруки трудовому колективу.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Спершу Сінькову з напарницями звинувачували в хуліганстві. Але після того, як правоохоронці отримали офіційне підтвердження інформації про те, що біля Вічного вогню поховані останки загиблих солдат, кримінальна справа була перекваліфікована на суворішу статтю "наруга над могилою".

Меморіал Вічної Слави і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.