Спецпроект

В музеї продемонструють Пабло Пікассо як літератора

У музеї Соломона Гуггенхайма відбудеться читка однієї з двох п'єс, написаних художником Пабло Пікассо "Бажання, спіймане за хвіст". Читка пройде 14 і 15 жовтня - у дні, коли в музеї буде йти виставка чорно-білих робіт іспанця.

Про це пише The New York Times.

Пікассо написав безсюжетну сюрреалістичну п'єсу за чотири дні в 1941 році в Парижі, під час хвороби. Дію п'єси переказати неможливо - вона незв'язна, при цьому сама п'єса насичена грою слів і неординарними образами і героями, яких, наприклад, звуть Товстоступ і Круглоконч.

При створенні п'єси на Пікассо вплинули умови життя під час війни - нестача їжі та погане опалення. У п'єсі в якості окремих дійових осіб зустрічаються ступні, які повторюють фразу "мої обморожені пальці". На літературну творчість Пікассо також вплинули його друзі поети Гійом Аполлінер і Макс Жакоб.

Музей Соломона Гуггенхайма - музей мистецтва в США, одне з провідних зібрань сучасного мистецтва у світі. Веде свою історію зі створення в 1937 році Фонду Гуггенхайма. Засновник музею - меценат Соломон Роберт Гуггенхайм.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.