Табачник забороняє використовувати альтернативний підручник

Міністерство освіти і науки направило в головні управління освіти лист, у якому сказано, що всі підручники і посібники, які використовуються в навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на депутата Львівської міськради (партія "Україна Соборна") Юрія Кужелюка.

"Відповідно, у посібниках з історії України, які додатково видані у Львові, і містять факти про національно-визвольну боротьбу, Голодомор, УПА та інші історичні події, які не ввійшли в рекомендований Міністерством освіти підручник, такого узгодження немає, тому їх використовувати заборонено", - заявив Кужелюк.

З його слів, коли два роки тому розроблялася концепція цього навчального посібника, то жодного закону Львів не порушував.

"Адже ми так і назвали це видання - посібником, а не підручником, тому що останні мають бути з міністерським грифом, - заявив депутат. - Зате використовувати посібники можна було з дозволу місцевих органів".

За словами Кужелюка, міністр освіти Дмитро Табачник не витримав такої "неслухняності" і його міністерство видало наказ, відповідно до якого "без міністерського узгодження і грифа не можна використовувати в навчальному процесі нічого".

"Таке враження, що незабаром ми одержимо наказ, треба прославляти Сталіна", - додав депутат.

Так виглядає одна зі сторінок "альтернативного" посібника. Більше дивіться на ІП

Tакож, з його слів, у листі міністерства зазначено, що керівники навчальних закладів будуть нести персональну відповідальність за порушення указу, тобто за використання на уроках історії посібників, які містять факти, викинуті з офіційного підручника.

Як відомо, новий посібник з історії України випущено на замовлення Львівської міськради - ним користуватимуться як додатковим підручником для вивчення історії у 5 класі.

У книзі є факти, яких нема в "офіційному" підручнику - зокрема, те, що стосується Голодомору й УПА. Також у книжці детальніше описані дисидентський та рух шістдесятників, Українська революція, зокрема, Холодноярська республіка.

Посібником зацікавилися в інших областях України і в прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також: "Замість альтернативного підручника львівська влада видасть плакат"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.