Спецпроект

У Єгипті після перерви відкрилася одна з найбільших пірамід

Друга за величиною піраміда на плато Гіза під Каїром - Хефрена - відкрилася для відвідувачів після реставрації.

Про це повідомляє Газета.ua.

Тепер туристи знову можуть спуститися всередину піраміди, де на глибині декількох десятків метрів розташовані підземні камери, щоб зсередини спробувати відчути всю міць цих древніх археологічних споруд.

Як повідомив сьогодні держміністр у справах старовини Єгипту Мухаммед Ібрагім, три роки пішло на реалізацію проекту щодо зниження в районі піраміди і Сфінкса рівня грунтових вод, які створюють реальну загрозу цілісності давньоєгипетських пам'ятників.

Крім того, фахівці займалися облаштуванням та благоустроєм території навколо піраміди. Реставраційні роботи обійшлися єгипетській скарбниці у 8 млн доларів.

 Піраміда Хефрена і сфінкс

За останні 15 років реставраційні роботи в піраміді проводилися вже вчетверте. За цей час неодноразово зміцнювалися і очищувлися від численних "гостьових" написів внутрішні стіни піраміди, вчені приводили в порядок царський саркофаг.

В піраміді були повністю замінені системи освітлення та вентиляції, що дозволило збільшити пропускну спроможність піраміди до 300 осіб без шкоди для гробниці - до цього волога, яка конденсувалася з повітря, що видихали туристи, перетворилася в солі, згубні для пам'ятки старовини.

Піраміда Хефрена - друга за величиною на плато Гіза. В основі площа піраміди досягає 215,8 кв м, а її висота становить 136,5 метри. За  4,5 тисячі років з моменту спорудження гробниця просіла на 7 метрів.

Також для публіки після реставрації відкриті і шість гробниць принцес і придворних часів 4-5 династій фараонів. Одна з таких пам'яток - розташована поряд з пірамідою Хеопса гробниця принцеси Мересанх III, яка була онукою фараона Хеопса та дружиною Хефрена.

Це поховання, відкрите ще в 1927 році, вважається одним з найкрасивіших і добре збережених в некрополі на плато Гіза. Останні 25 років гробниця Мересанх була закрита для відвідувачів.

Читайте також інші матеріали за темою "Єгипет"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.