Спецпроект

В Коломиї в музеї історії міста відкрили музей УПА

14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці в 70-ти річчя з дня створення Української Повстанської Армії в Коломиї відкрили музей національно-визвольної боротьби.

Про це пише День

Розташувався музей у відремонтованому підвалі Музею історії міста Коломиї.

Науковий співробітник Музею історії міста Коломиї Мирослава Кочержук розповіла, що експозиція складається переважно з фотографій. Більшість фотографій в музей потрапила з приватних колекцій.

Перерізали червоно-чорну стрічку перед входом до Коломийського музею національно-визвольної боротьби сотенний УПА Мирослав Симчич та представники місцевої влади.  

Першими відвідувачами стали воїни УПА. Експозиція поки не повна, тому наукові співробітники музею ще вивчають і систематизують наявний матеріал і в майбутньому буде відкрито ще два виставкових зали.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.