Спецпроект

У ЛЬВОВІ ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ. Фото

У Львові відкрили експозицію у Музеї визвольної боротьби України.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міськради.

Експозицію за адресою вул. Лисенка, 23а посвятив капеллан гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.

Всі фото: vgolos.com.ua

Музею також сьогодні подарували погруддя генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, кілька цінних експонатів.

 

"Наші діти і внуки повинні знати, хто ми, звідки, за що боролися і що вибороли, - зазначив син командира УПА Юрій Шухевич. - Хочу схилити голову перед тими, хто віддав своє життя за Україну, за тих, які пройшли через Воркуту, Колиму".

 

Голова Львівського братства воїнів УПА Олесь Гуменюк подарував музею цінний альбом зі світлинами 1940-50-х років.

 

Експозиція музею містить багато фотографій, зброї та особистих речей вояків УПА. У виставкових залах відображена хронологія діяльності УПА. Є й речі особистого вжитку – вишивані сорочки, хустинки тощо.

Як відомо, в Коломиї сьогодні теж відкрили музей УПА.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.