Герман визнала, що у 2004 році збрехала про "яєчний теракт"

Радник президента Ганна Герман заявила, що у 2004 році в Івано-Франківську збрехала про "твердий, тупий предмет", який кинули у Віктора Януковича.

Про це керівник прес-центру Партії регіонів написала у відповідь на запитання "Української правди" під час спілкування в мережі Facebook.

"Я не сказала правду журналістам один раз у 2004 році в Івано-Франківську. Після цього пообіцяла, що завжди говоритиму правду", - заявила вона.

На уточнення УП, Герман написала: "Я розгубилася тоді і сказала "твердий, тупий предмет", а повинна була прямо сказати, що в кандидата кинули яйце".

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

"Мені щиро жаль, що я не змогла тоді, чи не зуміла, знайти в собі мужність назвати речі своїми іменами. Але це був гарний урок для мене, і я його добре засвоїла", - додала радник президента.

Як відомо, у 2004 році в Івано-Франківську з тодішнім кандидатом в президенти Віктором Януковичем стався інцидент, коли в нього кинули яйце, від якого він впав.

Пізніше в оточенні Януковича заявили, що це був замах, що він перебував в колаптоїдному стані і що в нього кидали не яйце, а інший предмет.

Дивіться також на ІП скани газет 2004 року:

"Сегодня" з коментарями Герман і Чорновола про яєчний інцидент

Виробники яєць засуджують яєчний теракт: "Не дамо перетворити Україну на Чечню!"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.