Герман визнала, що у 2004 році збрехала про "яєчний теракт"

Радник президента Ганна Герман заявила, що у 2004 році в Івано-Франківську збрехала про "твердий, тупий предмет", який кинули у Віктора Януковича.

Про це керівник прес-центру Партії регіонів написала у відповідь на запитання "Української правди" під час спілкування в мережі Facebook.

"Я не сказала правду журналістам один раз у 2004 році в Івано-Франківську. Після цього пообіцяла, що завжди говоритиму правду", - заявила вона.

На уточнення УП, Герман написала: "Я розгубилася тоді і сказала "твердий, тупий предмет", а повинна була прямо сказати, що в кандидата кинули яйце".

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

"Мені щиро жаль, що я не змогла тоді, чи не зуміла, знайти в собі мужність назвати речі своїми іменами. Але це був гарний урок для мене, і я його добре засвоїла", - додала радник президента.

Як відомо, у 2004 році в Івано-Франківську з тодішнім кандидатом в президенти Віктором Януковичем стався інцидент, коли в нього кинули яйце, від якого він впав.

Пізніше в оточенні Януковича заявили, що це був замах, що він перебував в колаптоїдному стані і що в нього кидали не яйце, а інший предмет.

Дивіться також на ІП скани газет 2004 року:

"Сегодня" з коментарями Герман і Чорновола про яєчний інцидент

Виробники яєць засуджують яєчний теракт: "Не дамо перетворити Україну на Чечню!"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.