Герман визнала, що у 2004 році збрехала про "яєчний теракт"

Радник президента Ганна Герман заявила, що у 2004 році в Івано-Франківську збрехала про "твердий, тупий предмет", який кинули у Віктора Януковича.

Про це керівник прес-центру Партії регіонів написала у відповідь на запитання "Української правди" під час спілкування в мережі Facebook.

"Я не сказала правду журналістам один раз у 2004 році в Івано-Франківську. Після цього пообіцяла, що завжди говоритиму правду", - заявила вона.

На уточнення УП, Герман написала: "Я розгубилася тоді і сказала "твердий, тупий предмет", а повинна була прямо сказати, що в кандидата кинули яйце".

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

"Мені щиро жаль, що я не змогла тоді, чи не зуміла, знайти в собі мужність назвати речі своїми іменами. Але це був гарний урок для мене, і я його добре засвоїла", - додала радник президента.

Як відомо, у 2004 році в Івано-Франківську з тодішнім кандидатом в президенти Віктором Януковичем стався інцидент, коли в нього кинули яйце, від якого він впав.

Пізніше в оточенні Януковича заявили, що це був замах, що він перебував в колаптоїдному стані і що в нього кидали не яйце, а інший предмет.

Дивіться також на ІП скани газет 2004 року:

"Сегодня" з коментарями Герман і Чорновола про яєчний інцидент

Виробники яєць засуджують яєчний теракт: "Не дамо перетворити Україну на Чечню!"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.