Спецпроект

Російські федеральні музеї працюватимуть допізна

З 1 січня 2013 року всі федеральні музеї Росії в один з будніх днів тижня працюватимуть до 21.00. Відповідний наказ російського міністра культури вже підписаний.

Про це пишуть Известия. 

Москва вже вибрала день для подібних заходів - четвер. Міські музеї Москви вже працюють у такому режимі з 1 січня 2012 року. Але найбільші музеї російської столиці - Третьяковка, музей ім. А.С. Пушкіна, Політехнічний, Історичний та інші - знаходяться у федеральному підпорядкуванні.

Регіони виберуть будні дні для пізньої роботи музеїв самостійно. З 3 жовтня Ермітаж у Санкт-Петербурзі по середах працює до 21.00.

Низка федеральних музеїв в Москві вже перейшли на продовжену роботу, але більшість з них зміну свого розкладу не афішують. По четвергах вже працюють допізна Історичний музей, Музей Сходу, Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, а також Музей образотворчих мистецтв імені А.С. Пушкіна.

Додаткового фінансування у зв'язку з продовженням годин роботи установи культури не отримають. 

Міністерство запропонувало музеям продумати програму вечірніх тематичних заходів, які зможуть залучити відвідувачів в "продовжені дні".

З усіх федеральних музеїв в Москві на продовжений режим не перейдуть тільки Музеї Московського Кремля. По четвергах вхід в Кремль взагалі традиційно закритий, а в інші будні дні він продовжить працювати для відвідувачів до 18.00.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.