Путін заявив Пересу, що найбільше від Другої світової постраждали росіяни

Президент РФ Владімір Путін зазначив під час відкриття Музею толерантності в Москві, що більшість жертв, які СРСР зазнав у боротьбі з нацизмом, припала на Росію.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

Путін нагадав, що зовсім недавно в Ізраїлі відкрився пам'ятник бійцям Червоної армії.

Радянський Союз, додав президент РФ, "зазнав великих жертв під час Великої Вітчизняної війни і більшість припала на російський народ".

У свою чергу президент Ізраїлю Шимон Перес подякував Путіну за ставлення до своєї країни і свого народу.

"Я приїхав сюди, щоб сказати вам спасибі, - сказав Перес. - Я сподіваюся також упевнений, що Росія і в майбутньому не дасть місця расизму і ненависті".

Він підкреслив, що Радянський Союз у боротьбі з нацизмом завдав вирішального удару. "Будь-яка порядна і чесна людина повинна сказати спасибі Росії і повинна віддати честь Червоній Армії, яка проявила небачену мужність у вкрай важкий період", - сказав Перес.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

У листопаді 2010 року Шимон Перес закликав українців не вивчати історію, а дивитися в майбутнє.

В лавах Червоної Армії воювали близько 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Загалом у роки Другої світової війни Україна втратила близько 13 млн населення. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.