Спецпроект

Найбільший музей світу звинуватили в шахрайстві

Двоє співробітників Метрополітен-музею подали в суд на роботодавця за те, що він вводить в оману громадськість, не надаючи істинну інформацію про вартість вхідних квитків.

Про це пише siteua.org

Так, багато відвідувачів не знають, що позначена плата за вхід - 25 доларів для дорослих - є не обов'язковою, а бажаною. Для пенсіонерів та студентів така ціна ще нижча.

За словами Теодора Грюневальда і Патрісії Ніколсон, які оформили позов, тарифну політику Метрополітен-музею дуже складно зрозуміти. На їх переконання, музей діє таким чином спеціально, щоб ввести в оману відвідувачів. Грюневальд і Ніколсон замовили дослідження, яке показало, що 85 відсотків з опитаних 360 відвідувачів музею дійсно не знали, що можуть не платити зазначену вартість за вхід.

Позивачі вимагають, щоб музей відмовився від стягнення будь-яких зборів. В Метрополітен-музеї назвали претензії дріб'язковими.

Метрополітен-музей, один з найбільших художніх музеїв світу, відкрився для публіки в 1872 році. Спочатку за договором з владою він повинен був працювати безкоштовно кілька днів на тиждень, проте в 1970 році в силу вступила угода, за якою музей може приймати вхідну плату за квиток, однак її розмір повинен визначати сам відвідувач. У 1970-му році над касами висіла табличка, де говорилося "Плати, скільки хочеш, але щось треба заплатити". Зараз в музеї написано, що вхід коштує 25 доларів, проте інформація про те, що це тільки "рекомендована ціна" надрукована маленькими шрифтом.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.