Спецпроект

Найбільший музей світу звинуватили в шахрайстві

Двоє співробітників Метрополітен-музею подали в суд на роботодавця за те, що він вводить в оману громадськість, не надаючи істинну інформацію про вартість вхідних квитків.

Про це пише siteua.org. 

Так, багато відвідувачів не знають, що позначена плата за вхід - 25 доларів для дорослих - є не обов'язковою, а бажаною. Для пенсіонерів та студентів така ціна ще нижча.

За словами Теодора Грюневальда і Патрісії Ніколсон, які оформили позов, тарифну політику Метрополітен-музею дуже складно зрозуміти. На їх переконання, музей діє таким чином спеціально, щоб ввести в оману відвідувачів. Грюневальд і Ніколсон замовили дослідження, яке показало, що 85 відсотків з опитаних 360 відвідувачів музею дійсно не знали, що можуть не платити зазначену вартість за вхід.

Позивачі вимагають, щоб музей відмовився від стягнення будь-яких зборів. В Метрополітен-музеї назвали претензії дріб'язковими.

Метрополітен-музей, один з найбільших художніх музеїв світу, відкрився для публіки в 1872 році. Спочатку за договором з владою він повинен був працювати безкоштовно кілька днів на тиждень, проте в 1970 році в силу вступила угода, за якою музей може приймати вхідну плату за квиток, однак її розмір повинен визначати сам відвідувач. У 1970-му році над касами висіла табличка, де говорилося "Плати, скільки хочеш, але щось треба заплатити". Зараз в музеї написано, що вхід коштує 25 доларів, проте інформація про те, що це тільки "рекомендована ціна" надрукована маленькими шрифтом.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.