Спецпроект

Директором Національного Художнього музею стала Задорожна

Генеральним директором Національного художнього музею України призначена Марія Задорожна – колишній заступник гендиректора з розвитку НМХУ. Власниця столичної галереї Тетяна Міронова, яка півроку була в.о. гендиректора, завершила свою менеджерську кар'єру.

Указ про її призначення від 16 листопада 2012 року міністр культури Михало Кулиняк зачитав у присутності колективу музею і відвідувачів у п’ятницю, повідомляє УП.Життя з посиланням на фейсбук-сторінку НХМУ.

Bін також квітами привітав нового керівника і зауважив, що приймав рішення не одноосібно, а спираючись на пропозицію Музейної ради.

Повідомлення про призначення з’явилось на facebook-сторінці музею, але на сайті Мінкульту текст указу ще не опублікований.

Як відомо, засідання музейної ради 7 листопада рекомендувало міністрові розглянути на посаду директора НМХУ дві кандидатури: Марини Скирди (заступник гендиректора НХМУ з науково-просвітницької роботи) та Марії Задорожної.

Кулиняк вітає новго керівника музею. Фото Влада Соделя, Комерсант-Україна

Генеральний директор НХМУ Анатолій Мельник був звільнений з посади у квітні цього року наказом Мінкульту.

Основними претендентами на заміщення вакантної посади вважалися в.о. гендиректора, власниця відомої столичної галереї Тетяна Міронова і головний зберігач музею Юлія Литвинець, але підсумки так і не були підведені.

Колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Дивіться на цю ж тему:

Відкритий лист колективу НХМУ до Кулиняка

Новим керівником Лаври став директор Хотинської фортеці

Для чого нам музеї? Інерція і динаміка

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.