Спецпроект

Міронова не стане гендиректором Художнього музею

Генеральним директором Національного художнього музею може бути призначена Марина Скирда або Марія Задорожна.

Таким є рішення засідання музейної ради, яка рекомендувала міністерству розглянути на посаду генерального директора ці дві кандидатури, повідомляє "Коммерсант".

"Кандидатури Тетяни Міронової та Юлії Литвинець не будуть розглядатися в цьому конкурсі", - сказав голова музейної ради, генеральний директор Національного музею у Львові ім..Андрея Шептицького Ігор Кожан. - Приймати остаточне рішення буде міністр".

Міністр культури Михайло Кулиняк підтвердив виданню, що питання з призначенням генерального директора в НХМУ "буде остаточно вирішене до кінця наступного тижня".

Марина Скирда - заступник генерального директора Національного художнього музею України з науково-просвітницької роботи, Марія Задорожна – колишній заступник генерального директора з розвитку.

Як відомо, генеральний директор НХМУ Анатолій Мельник був звільнений з посади у квітні цього року наказом Мінкульту.

Основними претендентами на заміщення вакантної посади вважалися в.о. гендиректора, власниця відомої столичної галереї Тетяна Міронова і головний зберігач музею Юлія Литвинець, але підсумки так і не були підведені.

Колектив НХМУ (61 підписів) звернувся з відкритою доповідною до міністра культури Михайла Кулиняка, в якій ідеться про конфлікт між топ-менеджментом музею і науковими співробітниками.

Теми

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.