Спецпроект

В Москві відкриють музей "шістдесятників"

У Москві готується до відкриття музей, чия експозиція зацікавить тих, хто ностальгує за радянськими часами, зокрема, цікавиться епохою шістдесятників.

Про це пише travel.ru

"Музей 60-х" дозволить відвідувачам зануритися в атмосферу тих років: експонати не помістять за вітринне скло - серед них можна буде просто побути.

Відвідувачі зможуть присісти на диван, попити чаю, погортати журнал, книгу або фотоальбом з 1960-х років.

У колекції музею - найрізноманітніші предмети. Наприклад, придбаний на блошиному ринку Одеси "Концентратор директора" - свого роду комутатор, що дозволяє здійснювати підключення до шести телефонних ліній і здатний утримувати з'єднання між абонентами (конференц-зв'язок); радіоприймач Fada Radio Model P111 1952; фотоелектричний експонометр "Ленінград 2" 1962 року і багато іншого.

Ведеться підготовка виставки рекламних плакатів 60-х.

Відкриття музею відбудеться 1 грудня на вулиці Кржижановського, будинок 8, корпус 2.

Як відомо, в серпні 2012 року в Києві відкрився Музей історії шістдесятництва. Серед його експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.