Лист Наполеона про знищення Кремля продано за 150 тисяч євро

Зашифрований лист імператора Наполеона Бонапарта, в якому він повідомляє про свої плани щодо знищення московського Кремля, продано на аукціоні у Франції за 150 тисяч євро.

Про це повідомляє УНІАН.

Лист Наполеона було виставлено на торгах, організованих аукціонним будинком Osenat у Фонтенбло.

Спочатку лист, що раніше зберігався в приватній колекції, був оцінений експертами в 10-15 тисяч євро, проте підсумкова вартість лота значно перевершила попередню.

"Я висаджу Кремль 22-го о третій годині ранку", - написав Наполеон 20 жовтня 1812 року. Послання складено з цифр і підписано "Nap" рукою імператора.

Цим листом Наполеон інформував про свої плани державного секретаря Франції Юга-Бернара Маре. Виконання наказу доручалося маршалові Едуарду Мортьє, який був призначений військовим губернатором Москви після того, як війська Наполеона зайняли місто у 1812 році.

Покидаючи Москву, французький імператор наказав висадити у повітря історичні будівлі в Кремлі - було підірвано три вежі, серйозно постраждали прилеглі до них мури, Арсенал і Грановита палата.

У своєму листі Наполеон також просить свого міністра, розквартированого у Вільні (Вільнюс), забезпечити запаси продовольства і верхових для армії: "Моя кавалерія виведена з ладу, гине багато коней".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.