Спецпроект

Археологи передали в кіровоградський музей унікальний трипільський вівтар

Кіровоградському обласному краєзнавчому музею передали унікальний трипільський вівтар, знайдений в липні цього року учасниками українсько-британської експедиції на місці найбільшого в Європі трипільського поселення поблизу села Небеловка Новоархангельського району області.

Про це пише Gazeta.ua.

Символічна передача відбулася 5 грудня, під час прес-конференції в обласному краєзнавчому музеї, присвяченої підсумкам українсько-британської експедиції Trypillya mega-site та ще шести археологічних досліджень, які проходили на території області протягом року.

 

Співголова експедиції, кандидат історичних наук, професор Інституту археології НАН України, Михайло Відейко, передав працівникам музею документи на експонат. Сам артефакт був доставлений в музей трохи раніше, і являє собою двухсоткілограмове хрестоподібне пристосування з паленої глини, яке використовувалося для релігійних ритуалів і обрядів.

Унікальність експонату полягає в тому, що він був знайдений під час розкопок трипільського храму площею 1200 квадратних метрів - першої і єдиної культової споруди, виявленої археологами за 120 років дослідження трипільської культури. До теперішнього часу, за словами Відейко, вважалося, що трипільці не будували будівель громадського призначення.

Вперше про трипільське поселення поблизу Небелевки стало відомо завдяки пошукам уманського археолога В.Стефановича в шістдесятих роках минулого століття. Відповідно до розкопок Інституту археології Академії наук УРСР, проведеними в 70-80 роках минулого століття, його площа складає близько трьохсот гектарів. Це найбільше трипільське поселення в Європі.

До 2009 року грунтовних досліджень цієї території не проводилося. Влітку 2009 р. професор Інституту археології НАН України М.Відейко і британський учений, викладач Даренского університету (Великобританія) Д.Чепмен ініціювали проведення українсько-британської експедиції, до якої в цьому році приєдналися вчені з дев'яти країн світу. М.Відейко пропонує обласній владі надати статус заповідника території, яка охоплює Небелевку, а також села Торговиця та Володимирівка Новоархангельського району, де свого часу також були знайдені археологічні пам'ятки трипільської культури.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.