Чиновники-пошуковці обговорили добудову Биківні тощо

В Києві відбулося підсумкове засідання державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабміні.

У засіданні взяли участь більше 20 представників центральних державних органів та відомств - від Мінрегіонбуду до нацкомітету Товариства Червоного Хреста, повідомляє кореспондент ІП.

"Зараз Комісія активно працює, - зазначив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Олександр Аліпов. -  І як результат – сьогодні говоримо про перші читання закону України "Про проведення пошуку і впорядкування поховань жертв воєн та політичних репресій і увічнення їх пам’яті".

Першу редакцію проекту Закону засіданням було вирішено прийняти за основу і спрямувати її на широке громадське обговорення, для внесення  зауважень і пропозицій.

"Значним досягненням Комісії за 2012 рік є також боротьба з мародерами, з явищем "чорної археології", - додав чиновник. - Таким чином пошуковий рух нарешті почав цивілізовуватися".

За словами секретаря комісії Ярослава Жилкіна, робота органу також уключала організацію численних розвідок та експедицій, пошукових робіт територією України, перепоховання загиблих, впорядкування та благоустрій місць поховань".

За його словами, на місці Корюківської трагедії (Чернігівська область) було досліджено 46 об’єктів та виявлено останки 230 мирних жителів, серед яких в основному – жінки, діти та літні люди.

Роботи з пошуку останків, ексгумації та перепоховання, а також благоустрою пам’ятників та меморіалів були здійснені в різних районах Волинської, Закарпатської, Одеської, Донецької  та інших областей України.

Роботи з пошуку загиблих і благоустрою місць поховань проводяться і на території Польщі, де протягом 1944-1946 років були переселені близько 500 тисяч українців.

Учасники засідання також обговорили ситуацію зі спорудженням центральної частини меморіалу жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

За словами головного архітектора проекту меморіалу Лариси Скорик, для завершення центральної частини меморіалу необхідно ще 20 мільйонів гривень:

"У той час, коли поляки активно розбудовували свою частину, ми не мали достатнього фінансування. У нашому розпорядженні було 10 мільйонів гривень, тоді як повний кошторис центральної частини меморіалу складав 38,8 мільйонів гривень. Таким чином, до відкриття заповідника ми змогли викарбувати лише частину імен закатованих там у роки репресій".

Під час засідання також обговорили створення в Україні програмного продукту "Централізований банк даних жертв війни та політичних репресій" та питання відновлення інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни на території міста Ужгород Закарпатської області.

"Відкриття відновленої заповідної території заплановано на 2014 рік, до 100-річчя від початку Першої світової війни, - зазначив секретар Закарпатської регіональної комісії з питань увічнення памяті жертв війни та політичних репресій Володимир Дупелич. - Цей захід має велике міжнародне значення, адже на кладовищі поховані громадяни 11 країн сучасної Європи".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.