ЛЕНІНГРАДКУ НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ВЖЕ СІМ РОКІВ

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала пропозицію громади щодо повернення Ленінградській площі історичної назви - Дарницька площа ще 2005 року. Але з того часу питання далі так і не рушило з місця.

Про це стало відомо на засіданні комісії Київради з питань культури та туризму під час розгляду звернення громади на адресу комісії щодо перейменування Ленінградської площі у Дарницьку, повідомив голова комісії, народний депутат Олександр Бригинець.

Комісія з питань культури підтримала відповідне питання. Також комісія з питань культури доручила виконавчому органу Київради підготувати проект рішення Київради щодо перейменування Ленінградської площі у Дарницьку, враховуючи рішення комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА від 2005 року.

Як відомо, минулого тижня повідомлялося про звернення мешканців лівобережних районів Києва щодо перейменування Ленінградської площі (однієї з центральних площ Лівобережжя) на Дарницьку.

Нагадаємо, в листопаді 2011 року Олександр Бригинець анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька. Цих змін не сталося.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.