Спецпроект

У Сімферополі відкриють "Музей української вишивки" імені Віри Роїк

У Сімферополі на базі Кримського етнографічного музею 14 грудня відбудеться відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк.

Про це пише Крымское информационное агентство з посиланням на прес-службу Міністерства культури АР Крим. 

Музей задуманий в рамках програми створення нових експозиційних брендів на основі зібраних колекцій і включає три виставкові майданчики. У тому числі: меморіальну кімнату Віри Роїк, яка ознайомить з біографією, творчістю і громадською діяльністю майстрині, змінну експозицію робіт сучасних кримських вишивальниць - учениць Віри Роїк та майстринь вишивки в різних техніках та матеріалах, а також зал "Історії української вишивки", де вперше буде показано весь процес старовинного виробництва тканини в домашніх умовах і перетворення її у готовий виріб.

При цьому на базі музею будуть проводитися заняття зі студентами-істориками, дизайнерами, етнографами, а також організовані майстер-класи з навчання вишивці та обміну досвідом.

Постанову про створення Музею української вишивки імені Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк було прийнято на пленарному засіданні сесії Верховної Ради Криму 18 травня 2011 року.

Віра Роїк (1911-2010) - народилася в Полтавській області. У Криму жила з 1952 року. Була відомою збирачкою і берегинею народної вишивки, членом різних організацій, вишивальниця. Роботи Віри Роїк експонуються в 40 музеях різних країн світу.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.