Сьогодні - 90 років сотнику УПА Мирославу Симчичу

Сьогодні в Коломиї, де мешкає Мирослав "Кривоніс" Симчич, відбуваються урочистості з нагоди його 90-річного ювілею.

Про це повідомляють "Тексти".

Мирослав Васильович Симчич (Кривоніс) прославився тим, що саме під його керівництвом у 1945 році під Космачем було розгромлено каральну дивізію НКВС.

Бій за Космач тривав три дні без перерви. Сам Симчич отримав поранення. Віська НКВС було знищено разом з керівником генерал-майором Миколою Дергачовим.

Мирослава Симчича арештували у грудні 1948 року. За низкою звинувачень його було засуджено до 25 років ув'язнення та уже в неволі висунуто ще кілька обвинувачень, в тому числі "за наклепи на радянський державний і суспільний лад". Слідчі так і не дізналися, ким насправді був Симчич.

Мирослав Симчич

Загалом "Кривоніс" відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.

На волю він вийшов у 1985 році та ще рік перебував під наглядом.

Указом президента України від 26 листопада 2005 року нагороджено орденом "За заслуги" III ступеня.

На батьківщині Мирослава Симчича у Коломиї Івано-Франківської області у 2008 році на 85-ліття йому було встановлено прижиттєвий пам'ятник.

"Історична Правда" вітає ветерана з днем народження і бажає йому здоров'я.

Читайте також про життя і смерть бойового побратима Симчича - сотенного УПА "Спартана"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.