На Андріївському узвозі горів будинок Булгакова

Пожежники сьогодні погасили полум'я у двоповерховій будівлі на Андріївському узвозі, 38 - в історичному центрі Києва.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу столичного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій.

"Пожежа на Андріївському узвозі. Двоповерхова будівля", - сказали в прес-службі.

Будинок за адресою Андріївський узвіз, 38 має історичну цінність, бо у ньому якийсь час жив із вітчимом письменник Михайло Булгаков.

Будинок на Андріївському узвозі, 38. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

У XIX сторіччі цей будинок належив поміщику з Росії Александру Аннєнкову - фундатору "відновленої" в 1842 році Десятинної церкви, який під час будівельних робіт знайшов, вивіз і тихцем переплавив унікальний золотий скарб часів Київської Русі.

У 1980 році в будинку був розташований Олімпійський комітет, а в 1982-му - комітет зі святкування 1500-річчя Києва.

Музей Михайла Булгакова (філія Музею історії Києва) розташований в іншому будинку на Андріївському узвозі - під №13. Тут майбутній письменник жив із 1906 до 1919 рр.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Пожежі"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.