АНОНС: лекція до 100-річчя з дня народження останнього командира УПА

До 100-річчя з дня народження Василя Кука Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує послухати лекцію Володимира В’ятровича про останнього командира УПА.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша". З цієї нагоди історик Володимир В'ятрович прочитає у Львові лекцію "Василь Кук. Життя як виклик".

Час і місце заходу: четвер, 10 січня 2013 року, 18:00 - 19:15. Національний музей "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід із вул. Брюллова).

Кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху В'ятрович був знайомий із командиром, а останні роки історик працює із особистим архівом Василя Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

Дивіться пряму інтернет-трансляцію лекції на "Історичній Правді".

Дослідник біографії Кука розповідає: "Він першим з ОУН ще у 1937 році пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

Він народився селянином, а став воїном, мав шанси лише на початкову освіту, але вступив до університету і вільно володів сімома мовами, мав загинути, але вижив, мав зламатися, але не піддався. Генерал-хорунжий Василь Кук — "Леміш" мав бачити "торжество комунізму", але побачив українську незалежність.

Видатний керівник визвольного руху, вправний організатор, талановитий публіцист — автор першої у світі наукової критики комуністичної колгоспної системи, командир найбільшого бою УПА та творець підпільної мережі на Тернопільщині, а потім Дніпропетровщині, Кук залишався лідером і політиком високого ґатунку до кінця життя".

Василь Кук помер у Києві у вересні 2007 року. Попрощатися з останнім командиром УПА у Києві і Львові прийшло понад 100 тисяч людей. Поховали командира в його рідному селищі Красному на Львівщині.

Пам’ятні заходи до 100-річчя Василя Кука пройдуть на могилі командира у Красному, у Львові та Києві.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.