АНОНС: захід до 140-річниці автора гербу України

12 січня 2013 року, о 14:00 у приміщенні Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбудуться урочистості з нагоди 140-ї річниці від дня народження Василя Кричевського.

Видатний художник, автор національного герба України "Тризуб", творець нового українського стилю в архітектурі, професор Василь Кричевський стояв біля витоків Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві (нині - Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка).

Саме Кричевський ініціював обстеження колишнього помешкання І.Житницького, тимчасової оселі Тараса Шевченка 1846 р., керував реставраційними роботами, розробив художні проекти і працював над створенням експозиції першого музею Кобзаря.

Проект малого герба України, виконаний Василем Кричевським у 1918 році

В день народження Василя Кричевського у приміщенні музею зберуться вчені, дослідники, митці, щоб ушанувати його пам'ять.

Серед запрошених - онук Василя Кричевського художник-кераміст Василь Лінде–Кричевський, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.Грушевського Ігор Гирич, доктор історичних наук Сергій Білокінь, музеєзнавці Ігор Ліховий та Микола Біляшівський, керівник ансамблю "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

З нагоди ювілею Кричевського у будинку-музеї Шевченка відкривається виставка "Нарівні з добою", де можна побачити ескізи оформлення першої експозиції музею та фільму "Тарас Шевченко", виконані Кричевським, а також літературу про нього.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.