Спецпроект

Вірмени звинуватили Британський музей в історичній помилці

Форум вірменських асоціацій Європи висловив протест Британському музею в зв'язку з поданням вірменських культурних цінностей в залі "Стародавня Туреччина" (галерея "Raymond and Beverly Sackler", зал № 54).

Про це пише arminfo.info.

У заяві Форуму, зокрема, зазначається, що включені в експозицію предмети мають відношення не до Туреччини, а до Урарту (древня держава, що розташовувалася на території Вірменського нагір'я). Вказується також на те, що в галереї часто виставляються вірменські експонати, які відносяться до різних періодів, однак при цьому їх культурна приналежність приховується, як у випадку з вірменськими килимами, які представляються як мусульманські.

Таким чином, включення урартських предметів в зал "Стародавня Туреччина" є лише одним із прикладів. Форум відзначає, що готовий надати Британському музею експертні висновки провідних істориків, які спеціалізуються на Урарту. Крім того, Форум закликає перейменувати зал "Стародавня Туреччина" в "Урарту, стародавня Вірменія".

У своєму повідомленні Форум інформує, що письмова заява була направлена ​​керівництву Британського музею, а також посольству Великобританії у Вірменії. У своїй відповіді музей пообіцяв розглянути питання протягом 20 днів.

Дивіться також: "Польща вимагає не називати нацистські концтабори "польськими"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.