Спецпроект

Ермітаж готовий передати Церкві 50 часток святих мощей

Директор Ермітажу приготував для Церкви список з 50 мощей, які музейники готові передати в храми і монастирі, але священики вимагають передати разом із частками і дорогоцінні мощехранительниці.

Про це повідомляє НТВ.

Михайло Піотровський, директор Ермітажу, стверджує, що саме це стало перепоною: "Все було вже обговорено, але при передачі мощей в Кремлі з'ясувалося, що разом з частками мощей повинні бути передані і мощехранительниці, що мають мистецьку цінність, і все в Москві застопорилося. І ми за ними зупинилися. Але все підготовлено до того, щоб це зробити".

Представники Церкви раніше говорили про те, що з музеїв давно слід було забрати насамперед мощі і чудотворні ікони - "тим більше що музеї часто зберігають чудотворні ікони, які по своїй художній цінності не так вже для них значимі, а мощі лежать десь там в шафах". Таку позицію висловив намісник Олександро-Невської лаври єпископ Виборзький Назарій.

Єпископ зазначив, що між музеями та Церквою є питання щодо належного зберігання святинь - за словами Назарія, деякі експонати подекуди досі зберігаються в ящиках часів революції.

В 2010 році Російська православна церква створила спеціальну комісію, завданням якої стали "питання діалогу та взаємодії з установами культури". Основна мета переговорів музейників і священиків - збереження культурної спадщини церкви.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.