У Табачника кажуть, що прибрали Бандеру з ЗНО ще торік

У минулорічних тестах ЗНО з історії України також були відсутні імена Степана Бандери і Романа Шухевича в переліку персоналій, необхідних для успішного проходження випробування.

Про це повідомляє прес-служба Міносвіти, коментуючи інформацію про те, що ці персоналії зникла з тестів ЗНО у 2013 році.

"Слід зазначити, що імена вищезгаданих політичних діячів в минулорічних тестових завданнях з історії України також були відсутні!", - йдеться у повідомленні.

Водночас у Міносвіти наголосили, що, незважаючи на це, для успішного складання ЗНО абітурієнт повинен знати діяльність Бандери, Шухевича та інших політичних діячів, "вміти характеризувати їхню діяльність, визначати її етапи, встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій".

"Тестами ЗНО неможливо перевірити знання про всі події, явища, постаті, які вивчаються за програмами загальноосвітніх навчальних закладів. Тестові завдання для ЗНО спрямовані на виявлення сформованості соціально-адаптованого випускника загальноосвітнього навчального закладу, здатного навчатися впродовж життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою роль у державі і світі", - сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

Українська правда

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.