Спецпроект

У Києві відкривається виставка про колекціонерку Варвару Ханенко

Музей Ханенків у Києві презентує виставку "Сенс її життя", присвячену життю і творчості колекціонерки і музеєтворця Варвари Ханенко.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

В унікальній художній колекції, яку Ханенки зібрали за понад 40 років, була окрема "Варварина" частина: її улюблені ікони, українські килими і вишивки, українська та італійська кераміка, європейська та російська  порцеляна. 

Виставка триватиме з 30 січня до 15 травня 2013 року.

Варвара Ханенко – єдина з власників великих художніх зібрань Києва, кого історія поставила перед жорстким вибором: зберегти в цілості себе й їхнє з Богданом Ханенком спільне "дитя" – безцінну збірку і виїхати разом з іншими "панами" з небезпечної, постреволюційної України – або ж, поставивши все на кон, лишитися тут, в рідному домі, і таки "здійснити" Музей Ханенків у Києві.

Віддати все, принести в дар, у жертву – і виконати місію, яку заповів перед смертю її Богдан, яку поклала на неї ціла попередня епоха культурного підйому початку XX століття. Ідеалістка, палка шанувальниця християнської ікони, Варвара Ханенко обрала місію.

Варвара Ханенко

Історія видатної киянки – щедрої благодійниці та палкої аматорки мистецтв Варвари Ханенко розказано на виставці в унікальних старих фото, нещодавно виявлених документах, а також вибраних творах – саме тих, які так любила Варвара Ханенко.

Вперше після вилучення з музею "непрофільних колекцій" у 1920-1930-х, з ласки провідних музеїв Києва ці артефакти повернулися до рідних стін – дому Ханенків.

Учасники виставки: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Київський національний музей російського мистецтва, Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара". Партнер проекту – компанія Kunsttrans Kyiv.

Куратори виставки: Ганна Рудик (заступник генерального директора з науково-організаційної роботи Музею Ханенків) та Олена Крамарева (головний зберігач Музею Ханенків)

Адреса музею: Київ, вул. Терещенківська, 15.

Нагадаємо, що 29 січня у Києві відбудуться Ханенківські читання.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.