На барельєфі меморіалу Героям Дніпра встановили... кондиціонер

Мешканці 9-го мікрорайону Оболоні (Київ) на вул. Героїв Дніпра звернулися до народного депутата Олександра Бригинця (БЮТ) з проханням посприяти у перенесенні барельєфу з будинку №30 на стіну будинку №32-г і дали обіцянку, що доглядатимуть за меморіалом.

Причиною звернення мешканців будинку №30, 32-в та 34-а стало те, що над барельєфом встановили кондиціонер.

За словами оболонців, кондиціонер постійно заливає водою, що "знищує естетичний вигляд пам’ятника та є зневагою до полеглих героїв". До того ж меморіал закрили торгівельними кіосками.

Ситуація, яка склалась, не дає можливості належним чином увічнити пам’ять героїв, стверджують автори звернення.

Той самий барельєф

Бригинець звернувся до голови КМДА Попова з проханням або звільнити простір довкола барельєфу від кіосків і пристроїв, або перенести барельєф на сусідній будинок №32-г, мешканці якого готові доглядати за меморіалом.

Вулиця Героїв Дніпра, як і однойменна станція метро, названа на честь радянських воїнів - учасників битви за Київ і форсування Дніпра восени 1943 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.