У Львові відбудеться перший чемпіонат з середньовічного бою

23 лютого у Львові в Палаці спорту "Україна" відбудеться чемпіонат України з історичного середньовічного Бою.

Близько сотні найкращих бійців зі Львова, Києва, Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Одеси, Сум, Кіровограду, Хмельницького та Кам’янця-Подільського боротимуться за звання чемпіона у групових боях та поєдинках, повідомляє Zaxid.net із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Історичні середньовічні бої (ІСБ) – це повноконтактні бої з використанням історичної зброї, одягу та обладунків, які вирізняються автентичністю, естетикою та високим рівнем виконання. Заліки, традиційно, приймають у кількох номінаціях: поєдинки "1 на 1", групові бої "5 на 5" та "21 на 21".

Захід проведуть задля ознайомлення та популяризації ІСБ як молодого, перспективного і видовищного виду спорту, який щораз більше привертає до себе увагу у всьому світі.

Про це свідчить створення нової міжнародної організації Historical Medieval Battle International Association (яка зареєстрована у Швейцарії та співпрацює з МОК, ФІФА та УЄФА, а також щорічне збільшення країн-учасниць фестивалю "Битва Націй".

Змагання зможуть відвідати всі охочі.

Дивіться також:

Репортаж із фестивалю "Битва Націй". ФОТО

Історичні реконструктори оголосили війну міліції: "Садіть нас усіх!"

Як лицарі штурмували фортеці у Середньовіччя. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.