Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Польський Інститут національної пам'яті видав комікс про успішний замах Армії Крайової на керівника Варшавського СС Франца Кутчеру - так званого "ката Варшави".

Про це повідомляє Historia.org.pl.

Мальована історія розповідає нам реальний факт замаху польського націоналістичного підпілля на керівника поліції та СС Варшави Франца Кутчери, відповідального за масові страти мешканців окупованого міста.

Обкладинка

Бойова група Армії Крайової вистежила і застрелила Кутчеру у Варшаві у листопаді 1943 року. Під час акції були важко поранені двоє підпільників, пізніше вони померли. Через годину після акції поліція спробувала затримати авто з двома водіями бойової групи, після нетривалої погоні вони покінчили з собою, стрибнувши у Віслу.

Сторінка

Комікс має назву "Замах на Кучеру" і є першим виданням у планованій Інститутом національної пам'яті серії "Іменем Воюючої Польщі", яка розповідатиме про "найважливіші бойові акції АК часів Другої світової війни".

Комікс формату А4 має 54 сторінки.

Деталь

Як відомо, у січні 2013 року керівник Інституту національної пам'яті Польщі Лукаш Камінський спростував власні слова про обопільну причетність АК і УПА до етнічних чисток.

Тоді ж ІНП Польщі змусив одного з польських мобільних операторів відмовитися від використання реклами з образом Володимира Леніна. Камінський назвав Леніна "масовим терористом".

Дивіться також: "1986: останнє інтерв'ю "ката України" Еріха Коха. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.