Спецпроект

У Запоріжжі створюється музей пошти

У Запоріжжі триває кропітка робота по створенню музею пошти, аналогів якого в нашій країні ще немає.

Про це пишуть "Местные вести".

За ініціативою одного з ентузіастів, колишнього випускника історичного факультету Запорізького державного університету Олександра Тараненка, робоча група на чолі з керівником ЗД УППС "Укрпошта" Станіславом Лимарчук почала активну роботу, запросивши до співпраці автора кількох наукових праць про історію запорізького краю, декана історичного факультету ЗДУ, доцента Віктора Ткаченка, фахівців обласного краєзнавчого музею, колекціонерів та всіх городян.

Поштові установи Запорізького краю в різні роки XIX століття входили до складу Харківського, Одеського, Ростовського округів. З 1798 року в Олександрівській фортеці існувала поштова дистанція, яка іменувалася "військовою поштою".

Ці та інші факти планується об'єднати, доповнити цікавими експонатами і на базі існуючого поштового відділення в самому серці старого Олександрівська, як колись називалося Запоріжжя, відкрити постійно діючу експозицію. Перші експонати майбутнього музею вже надав відомий запорізький колекціонер, директор антикварного салону, Валерій Гуща.

Робота над створенням музею триває.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.