Вищий адмінсуд остаточно визнав воїнів УПА борцями за незалежність

Вищий адміністративний суд 16 січня підтвердив рішення судів нижчих інстанцій, якими визнано законним указ президента Віктора Ющенка про визнання членів ОУН і воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

Про це Українським Новинам повідомив заступник голови Прогресивної соціалістичної партії України Володимир Марченко.

За словами Марченка, рішення про відхилення касаційної скарги голова ПСПУ Наталя Вітренко отримала тільки 4 лютого.

Розгляд справи проходив у письмовій формі. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Як відомо, 28 січня 2010 року Ющенко визнав бійців УПА і підпільників ОУН учасниками боротьби за незалежність України, видавши відповідний указ.

Вітренко оскаржила цей президентський указ у квітні 2010 року.

Київський апеляційний адміністративний суд і Окружний адміністративний суд Києва підтвердили законність указу Ющенка.

Крім активістів ОУН і воїнів УПА, борцями за українську незалежність було також визнано членів формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави (гетьманату Павла Скоропадського) , Української Bійськової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ" та Української Головної Визвольної ради.

Читайте також: "Дайджест найкращих матеріалів Історичної Правди про УПА"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.