У Києві розкажуть про найдавніші книги Русі

У Києві відбудеться лекція Валерія Лисенка "Історія найдавніших книг Русі".

Нотувати інформацію люди почали ще багато тисяч років тому: камінь, глиняні таблички, папірус, пізніше пергамент та папір були носіями писемних свідчень про тогочасні події.

Книги — одне з найважливіших джерел отримання історичних даних. Але як і все, що має цінність, книги викликали суперечності, були об'єктом всіляких маніпуляцій, навколо них вирували конфлікти...

Лекція "Історія найдавніших книг Русі" розкриє таємниці писемних пам'яток княжої доби.

Час і місце: 13 лютого, 18:00, книгарня "Є" (Київ, вул.Лисенка, 3).

Валерій Лисенко — викладач Інституту філології, екскурсовод проекту “Цікавий Київ”. член Ліги екскурсоводів Києва, автор інтернет-проекту “1000-ліття української культури”.

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.