Спецпроект

Музей Пирогово погрожує міністру пікетами

Колектив Національного музею народної архітектури та побуту України готовий почати безстрокові пікети, якщо у них змінять директора. Про це йдеться у відкритому листі до нового міністра культури Леоніда Новохатька.

Про це пише Обозреватель

 

"Колектив Музею просить вас врахувати позицію працівників Музею про можливе поновлення на посаді директора Павла Федаки. На нашу спільну думку, його дії призведуть до повного знищення найбільшого скансену України. Тож просимо вас взяти на контроль до уваги наше звернення не допустити повернення в музей Павла Федаки ", - йдеться в листі, яке розміщене на офіційному сайті музею.

"У разі повернення Павла Федаки на посаду директора НМНАБУ, колектив музею залишає за собою право поінформувати про стан справ відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини, Верховну Раду України, міжнародні та українські ЗМІ і розпочати безстрокове пікетування відповідних органів влади", - заявили в музеї.

У колективі відзначили, що з січня 2012 року, коли директором був призначений Дмитро Заруба - "історик і фінансист за фахом, сучасний управлінець, який довгий час обіймав посаду заступника голови Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України", в музеї "вдалося переламати депресивну ситуацію, яка панувала довгі роки, повернути величезні борги, організувати нові напрямки в науково-освітній роботі, провести 36 заходів (у 2011 році було всього 17 заходів) ".

"Це дало можливість отримати додаткові кошти і спрямувати їх на розвиток музею, зокрема на відновлення роботи на експозиціях" Середнє Придніпров'я", "Українське село 60-70-х років" і "Карпати". Також завдяки цим коштам співробітники музею вперше за багато років отримали соціальні виплати, доплати і премії ", - додали в музеї.

"Ми ... висловлюємо категоричний протест щодо можливого повернення Павла Федаки на посаду генерального директора", - підкреслили в листі до міністра співробітники музею.

Нагадаємо, раніше колишні співробітники музею в Пирогово скаржилися на "кадрові чистки", які почалися в колективі з приходом нового директора Дмитра Заруби, а також на те, що музей перетворюється в "зону відпочинку з шашликами і млинцями". 

А восени Рахункова палата оприлюднила звіт, в якому йдеться про неефективне використання грошей в Пирогово.

 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.