Спецпроект

Музей Пирогово погрожує міністру пікетами

Колектив Національного музею народної архітектури та побуту України готовий почати безстрокові пікети, якщо у них змінять директора. Про це йдеться у відкритому листі до нового міністра культури Леоніда Новохатька.

Про це пише Обозреватель

 

"Колектив Музею просить вас врахувати позицію працівників Музею про можливе поновлення на посаді директора Павла Федаки. На нашу спільну думку, його дії призведуть до повного знищення найбільшого скансену України. Тож просимо вас взяти на контроль до уваги наше звернення не допустити повернення в музей Павла Федаки ", - йдеться в листі, яке розміщене на офіційному сайті музею.

"У разі повернення Павла Федаки на посаду директора НМНАБУ, колектив музею залишає за собою право поінформувати про стан справ відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини, Верховну Раду України, міжнародні та українські ЗМІ і розпочати безстрокове пікетування відповідних органів влади", - заявили в музеї.

У колективі відзначили, що з січня 2012 року, коли директором був призначений Дмитро Заруба - "історик і фінансист за фахом, сучасний управлінець, який довгий час обіймав посаду заступника голови Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України", в музеї "вдалося переламати депресивну ситуацію, яка панувала довгі роки, повернути величезні борги, організувати нові напрямки в науково-освітній роботі, провести 36 заходів (у 2011 році було всього 17 заходів) ".

"Це дало можливість отримати додаткові кошти і спрямувати їх на розвиток музею, зокрема на відновлення роботи на експозиціях" Середнє Придніпров'я", "Українське село 60-70-х років" і "Карпати". Також завдяки цим коштам співробітники музею вперше за багато років отримали соціальні виплати, доплати і премії ", - додали в музеї.

"Ми ... висловлюємо категоричний протест щодо можливого повернення Павла Федаки на посаду генерального директора", - підкреслили в листі до міністра співробітники музею.

Нагадаємо, раніше колишні співробітники музею в Пирогово скаржилися на "кадрові чистки", які почалися в колективі з приходом нового директора Дмитра Заруби, а також на те, що музей перетворюється в "зону відпочинку з шашликами і млинцями". 

А восени Рахункова палата оприлюднила звіт, в якому йдеться про неефективне використання грошей в Пирогово.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.