Спецпроект

"В Пирогово неефективно використовують гроші" - Рахункова палата

Рахункова палата порахувала гроші і встановила, що Національна академія наук України, а з грудня 2011 року і Міністерство культури як головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили ефективного та обґрунтованого використання 27 мільйонів ​​гривень бюджетних коштів на діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України (в с. Пирогово під Києвом).

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Кошти виділялися у 2008 році - I півріччі 2012 року. "Впроваджена академією система планування та використання фінансових ресурсів, які розподілялися на прикладні наукові розробки, а фактично спрямовувалися на утримання музею, свідчить про її неефективність. Зазначена схема не сприяла виконанню поставлених перед музеєм завдань з охорони, збереження, відтворення, консервації та реставрації пам'яток народної архітектури та побуту ", - сказано в повідомленні прес-служби.

Також у повідомленні говориться: "Незважаючи на більш ніж 42-річне існування музею, робота по виявленню зібраних у ньому унікальних предметів почалася лише в 2012 році. Причина - відсутність відповідної ініціативи з боку НАН України та неналежне виконання Мінкультури і музеєм своїх функцій щодо забезпечення охорони культурної спадщини. За 17 років Мінкультури так і не створило державний реєстр національного культурного надбання, і жодна колекція, яка зберігається в музеї, навіть унікальна і автентична, не має відповідного статусу ".

Теми

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.