Спецпроект

Музей Пирогово погрожує міністру пікетами

Колектив Національного музею народної архітектури та побуту України готовий почати безстрокові пікети, якщо у них змінять директора. Про це йдеться у відкритому листі до нового міністра культури Леоніда Новохатька.

Про це пише Обозреватель. 

 

"Колектив Музею просить вас врахувати позицію працівників Музею про можливе поновлення на посаді директора Павла Федаки. На нашу спільну думку, його дії призведуть до повного знищення найбільшого скансену України. Тож просимо вас взяти на контроль до уваги наше звернення не допустити повернення в музей Павла Федаки ", - йдеться в листі, яке розміщене на офіційному сайті музею.

"У разі повернення Павла Федаки на посаду директора НМНАБУ, колектив музею залишає за собою право поінформувати про стан справ відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини, Верховну Раду України, міжнародні та українські ЗМІ і розпочати безстрокове пікетування відповідних органів влади", - заявили в музеї.

У колективі відзначили, що з січня 2012 року, коли директором був призначений Дмитро Заруба - "історик і фінансист за фахом, сучасний управлінець, який довгий час обіймав посаду заступника голови Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України", в музеї "вдалося переламати депресивну ситуацію, яка панувала довгі роки, повернути величезні борги, організувати нові напрямки в науково-освітній роботі, провести 36 заходів (у 2011 році було всього 17 заходів) ".

"Це дало можливість отримати додаткові кошти і спрямувати їх на розвиток музею, зокрема на відновлення роботи на експозиціях" Середнє Придніпров'я", "Українське село 60-70-х років" і "Карпати". Також завдяки цим коштам співробітники музею вперше за багато років отримали соціальні виплати, доплати і премії ", - додали в музеї.

"Ми ... висловлюємо категоричний протест щодо можливого повернення Павла Федаки на посаду генерального директора", - підкреслили в листі до міністра співробітники музею.

Нагадаємо, раніше колишні співробітники музею в Пирогово скаржилися на "кадрові чистки", які почалися в колективі з приходом нового директора Дмитра Заруби, а також на те, що музей перетворюється в "зону відпочинку з шашликами і млинцями". 

А восени Рахункова палата оприлюднила звіт, в якому йдеться про неефективне використання грошей в Пирогово.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.