Спецпроект

Сумський мер підтримує ліквідацію радянських пам'ятників

Мер Сум Геннадій Мінаєв виступає за створення музею радянського минулого в Україні й одночасну ліквідацію радянських пам'ятників у країні.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів.

 

"Усе можна робити чистими руками й у законодавчому й у прямій дії громадян. Перед нами нормальний шлях Латвії: там, де всі речі тоталітарного минулого зібрані в одному музеї в центрі Риги, на березі ріки, і всі латвійці можуть зайти в цей музей і подивитися. Але на території Латвії таких символів тоталітарного минулого немає", - сказав Мінаєв, відповідаючи на запитання, яким способом необхідно позбутися від радянських пам'ятників, зокрема Леніна.

 

Він наголосив, що країна не буде демократичною й вільною, якщо вона не може й не хоче демонтувати символи тоталітарного минулого.

 

У свою чергу депутат Верховної Ради, голова Сумського відділення "Свободи" Ігор Мірошниченко зазначив, що демонтований пам'ятник Леніну можна направити на суспільні потреби.

 

"Міліція сказала, що це об'єкт благоустрою. Для того щоб цей об'єкт благоустрою був корисним для суспільства, ми мали намір знести цей пам'ятник, демонтувати всі бетонні уламки й залатати ними діри на дорогах", - розповів парламентарій.

 

На його думку, пам'ятники й назви вулиць на честь Леніна свідчать про те, що Україна не позбулася від комуністичного минулого, і населення продовжує виховуватися на ідеології, що далека українському народу.

 

Як повідомлялось раніше, міліція почала кримінальне провадження групи людей на чолі з депутатом Мірошниченком, які 15 лютого зруйнували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

Партія "Свобода" виступає за будівництво церкви на місці пам'ятника, знесеного її активістами.

Сумський обласний комітет Комуністичної партії вимагає покарати ініціаторів зносу.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.