Спецпроект

ЧИНОВНИКАМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ БРАТИ МУЗЕЙНІ РЕЧІ

Позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонує заборонити чиновникам розвішувати в своїх кабінетах або коридорах картини та інші музейні цінності.

Відповідний проект закону зареєстровано в апараті Верховної Ради, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Міщенка, метою прийняття проекту закону є заборона передачі в індивідуальне користування або для інтер'єрного оформлення приміщень органів влади, музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань та предметів музейного значення державної та комунальної форм власності.

Нардеп зазначив, що на сьогодні законодавство не регулює питання заборони використовувати в особистих цілях або як оформлення інтер'єру музейні фонди.

"Зараз чиновники використовують музейні фонди для власного інтер'єру, псують їх, або взагалі крадуть. Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. Картини повинні висіти в музеях, галереях, щоб люди могли ними милуватися", - зазначив Міщенко, цитує його прес-служба.

Документ також передбачає підвищення адміністративної відповідальності за порушення порядку передачі предметів культурної спадщини з місць їх постійного зберігання. Так, згідно із законопроектом, штраф буде досягати від 3 до 5 тисяч гривень.

У прес-службі нардепа нагадали, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Як відомо, директор Національного художнього музей Анатолій Мельник з літа 2011 року заявляв про те, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експозиції в урядових кабінетах. Пізніше Мельника було звільнено.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.