ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ З ІСТОРІЇ ВКЛ

Інститут Великого Князівства Литовського (Каунас, Литва) заснував премію імені Юліуша Бардаха.

Премія вручатиметься за найкращі магістерські й докторські роботи, пов'язані з проблематикою державної, правової і культурної спадщини Великого Князівства Литовського, а також аналізом проблем, пов'язаних з історією країн колишніх земель Великого князівства Литовського - України, Білорусі, Литви, Польщі.

Роботи можуть охоплювати різні сфери гуманітарних наук: історії, політології, історії мистецтв, філології, соціології, історії права та політичного ладу, географії. Мова робіт: литовська, польська, білоруська, українська, російська, англійська.

Останній термін подачі робіт - 30 вересня 2013 року. Детальнішу інформацію можна знайти у додатку.

Професор Юліуш Бардах (1914-2010) - польський і литовський історик, один із найвідоміших знавців історії Великого князівства Литовського з особливою увагою на історію політичного ладу і
політичної думки.

Дивіться також інші матеріали на тему "Велике князівство Литовське"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.