Причиною катастрофи Ту-154 Качинського був НЕ вибух - слідчі

Причиною катастрофи Ту-154 президента Польщі під Смоленськом було рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а не вибух.

Про це повідомляє Слідчий комітет Росії.

За даними прес-служби, в період з 18 лютого по 7 березня 2013 року в Москві і Смоленську була проведена спільна робота російських і польських слідчих у кримінальній справі про катастрофу літака президента Польщі Леха Качиньського 10 квітня 2010 року.

Зокрема, за участю російських і польських експертів були проведені огляди вилученого стовбура дерева (берези), з яким під час посадки зіткнулося повітряне судно.

"Вилучені об'єкти були досліджені російськими і польськими експертами в галузі трасології, металознавства, вибухотехніки із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами проведених оглядів і досліджень експертами встановлено, що на оглянутих та досліджених об'єктах будь-які сліди вибуху відсутні", - йдеться в повідомленні.

Крім цього, відзначили в Слідчому комітеті РФ, за запитом польської сторони на місці авіакатастрофи в Смоленській області спільно проведені додаткові огляди дерева і фрагментів розбитого польського літака, а також вилучені зразки конструкції повітряного судна для порівняльного дослідження.

Як відомо, у січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет оприлюднив остаточний звіт про результати технічного розслідування катастрофи літака. Безпосередньою причиною катастрофи було визнано рішення екіпажу не йти на запасний аеродром, а системними причинами – недоліки в забезпеченні польоту і підготовці екіпажу.

Газета Rzeczpopolita написала, що польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки, які могли потрапити на них вже після падіння літака на землю і походити ще з часів Другої світової війни.

ПІзніше власник "Жеч Посполіта" вибачився за поширення неперевіреної інформацї. Внаслідок скандалу звільнилися кілька редакторів газети, які пустили матеріал про вибухівку у друк.

У травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.