У КИЄВІ ГОВОРИТИМУТЬ ПРО УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНЕ КІНО

У київському Будинку кіно відбудеться круглий стіл "Українська історія: від роману до фільму".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Письменники Василь Шкляр та Андрій Кокотюха, історик Володимир В'ятрович, кінокритик Ігор Грабович, а також журналіст Юрій Макаров та кінознавець Сергій Тримбач говоритимуть, чи сплеск уваги до історичної тематики створює перспективу для історичної кіноіндустрії.

В Україні – сплеск інтересу до історичної теми. Зокрема, протягом двох останніх років вийшло з друку близько десятка історичних романів, які мали широкий резонанс і чималі наклади.

За словами Олександра Роднянського, "українське кіно давно вагітне подієвим фільмом, котрий об'єднає всіх в єдиній залі".

Учасників круглого столу "Українська історія: від роману до фільму" запрошують визначитися, чи може стати таким фільмом для України фільм історичний.

- Чи здатен сьогодні історичний фільм в Україні "об'єднати всіх в єдиній залі" - або це лише хибне уявлення про те, чого чекає широкий український глядач від національного фільму?

- Які саме романи/фільми слід визначати, як історичні? Чи можна назвати книгу/стрічку, де дія відбувається чверть століття тому, історичною?

- Чому за радянських часів популярні українські історичні романи не були екранізовані, цілком відповідаючи ідеологічним потребам часу? І чи може бути така потреба тепер?

- Затребуваність творів на історичну тематику в українського читача/глядача: якої саме історії потребує широка аудиторія?

- Чи існує реальний запит на історичні фільми в українському суспільстві та інших суспільствах?

- Чи дає історичний фільм надприбуток?

- Чи здатні твори на тему історії України зацікавити закордонні аудиторії: від російської до європейської та американської?

Час і місце: 15 березня 2013 року. 16:00. Київ, Будинок кіно, конференц-зал (вул. Саксаганського, 6, метро "Палац спорту" або "Олімпійська").

Дивіться також:

На "Оскарі" перемогли історичні фільми. ВІДЕО

Завершено зйомки фільму про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ФОТО

Знято кіно про українця, який був найсильнішим у світі. ФОТО, ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли наші фільми знімалися масово і з прибутком. ФОТО

Кіно про героя СРСР, який став вождем індіанців. Враження, ФОТО і ВІДЕО

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі знімального майданчика

Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

Всі матеріали за темою "Кіно"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.