Завершено зйомки фільму про "розстрільний" з'їзд кобзарів. ФОТО

Режисер Олесь Санін завершив зйомку художнього фільму "Поводир, або Квіти мають очі". В основу сюжету - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році нібито запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Про це повідомляє "Волинь-Post" із посиланням на газету "Волинь-нова".

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку.

 

На думку творців фільму, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

У фільмі "Поводир" американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні.

 

Через деякий час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні. Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій…

 

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Святослав Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

 

 

У фільмі були задіяні і лучани – незрячі Петро Шеверда і Орест Кацюба. Їхніми поводирями були учень Луцької гімназії № 22 Остап Годлевський і учень школи № 19 Андрій Кацюба — син пана Ореста, який у житті також є поводирем свого батька.

 Лучанин Орест Кацюба із сином Андрієм, який і в житті є поводирем свого батька

У Таракановому форті біля Дубна (Рівненська область) знімали сцену, в якій кобзарі та лірники збираються на руїнах, обговорюючи запрошення влади на "кобзарський з’їзд", біля озера Базальтове на Костопільщині знімали сцену розстрілу.

 

Зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Поляки знімуть фільм про катастрофу президентського Ту-154. ВІДЕО

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

На "Оскар" номіновано фільм про євреїв в окупованому Львові. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.