Спецпроект

У Харкові може з'явитися політехнічний музей

Харківські вчені запропонували заснувати політехнічний музей, в якому діятиме постійна експозиція про академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє МГ "Об'єктив" із посиланням на вченого секретаря Північно-Східного наукового центру НАН Олександра Коюда. За його словами, про це йшлося на спільному засіданні ради цього центру, Міносвіти, Ради ректорів Харківського вузівського центру, присвяченому 150-річчю з дня народження академіка Володимира Вернадського.

 

"Учасники спільного засідання в своїх доповідях відтворили життєвий шлях Володимира Вернадського, який народився в Санкт-Петербурзі 12 березня 1863, а гімназичні роки провів у Харкові. Видатний вчений, який прожив 82 роки, засновник біогеохімії та радіогеології, автор семисот наукових праць в галузі філософії, природознавства та наукознавства, він став першим президентом створеної за його ініціативою в 1919 році Академії наук УРСР - нині Національної академії наук України", - нагадав Коюда.

За його словами, НАН України в наступному році відзначить 95-річчя з дня свого заснування. Вищою нагородою цього престижного закладу є золота медаль ім. Вернадського.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.