Спецпроект

У Харкові може з'явитися політехнічний музей

Харківські вчені запропонували заснувати політехнічний музей, в якому діятиме постійна експозиція про академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє МГ "Об'єктив" із посиланням на вченого секретаря Північно-Східного наукового центру НАН Олександра Коюда. За його словами, про це йшлося на спільному засіданні ради цього центру, Міносвіти, Ради ректорів Харківського вузівського центру, присвяченому 150-річчю з дня народження академіка Володимира Вернадського.

 

"Учасники спільного засідання в своїх доповідях відтворили життєвий шлях Володимира Вернадського, який народився в Санкт-Петербурзі 12 березня 1863, а гімназичні роки провів у Харкові. Видатний вчений, який прожив 82 роки, засновник біогеохімії та радіогеології, автор семисот наукових праць в галузі філософії, природознавства та наукознавства, він став першим президентом створеної за його ініціативою в 1919 році Академії наук УРСР - нині Національної академії наук України", - нагадав Коюда.

За його словами, НАН України в наступному році відзначить 95-річчя з дня свого заснування. Вищою нагородою цього престижного закладу є золота медаль ім. Вернадського.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.