АНОНС: російський історик розповість про Мазепу

Російський історик Татьяна Таїрова-Яковлєва розповість у Києві про свою книжку "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія зради" (видавництво "Кліо").

Про це повідомляє книгарня "Є".

Дослідження відомого російського історика дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності Івана Мазепи: був він зрадником чи ні.

Використовуючи матеріали російських та українських архівів, автор розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

Татьяна Таірова-Яковлєва – російський історик, професор Санкт-Петербурзького державного університету. Спеціаліст з історії України нового часу, один із найавторитетніших дослідників Гетьманщини.

Захід відбудеться за участю професора Віталія Щербака. 

Час і місце: 21 березня, 17:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Вхід вільний.

Дивіться також:

"Иван Мазепа и Российская империя. История ‘'предательства''. РЕЦЕНЗІЯ

Ананфема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави?

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто". ІНТЕРВ'Ю

Всі матеріали ІП за темою "Мазепа"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.