АНОНС: російський історик розповість про Мазепу

Російський історик Татьяна Таїрова-Яковлєва розповість у Києві про свою книжку "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія зради" (видавництво "Кліо").

Про це повідомляє книгарня "Є".

Дослідження відомого російського історика дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності Івана Мазепи: був він зрадником чи ні.

Використовуючи матеріали російських та українських архівів, автор розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

Татьяна Таірова-Яковлєва – російський історик, професор Санкт-Петербурзького державного університету. Спеціаліст з історії України нового часу, один із найавторитетніших дослідників Гетьманщини.

Захід відбудеться за участю професора Віталія Щербака. 

Час і місце: 21 березня, 17:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Вхід вільний.

Дивіться також:

"Иван Мазепа и Российская империя. История ‘'предательства''. РЕЦЕНЗІЯ

Ананфема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави?

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто". ІНТЕРВ'Ю

Всі матеріали ІП за темою "Мазепа"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.