Спецпроект

ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ ДЛЯ МУЗЕЙНИКІВ - ІМЕНІ ВОЗНИЦЬКОГО

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд "Мистецький Арсенал" виступили співзасновниками премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи".

Про це повідомляє "Коридор".

Премією відзначатимуться музейні працівники, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, музейні колективи, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Право висувати кандидатури на здобуття премії матимуть громадяни України, представники музейних колективів, закладів культури, творчих спілок, бібліотек, університетів, книжкових видавництв, засобів масової інформації тощо.

Оголошення лауреата та вручення премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" відбуватиметься раз на два роки до дня народження Бориса Григоровича Возницького.

На 18 квітня заплановане офіційне оголошення про заснування премії та про склад її експертної ради.

Призовий фонд премії становить 25 тисяч гривень.

Премія імені Бориса Возницького покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та надати підтримку активним й талановитим музейним працівникам.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться у Мистецькому Арсеналі під час проведення Всеукраїнського міжмузейного проекту "Велике і Величне".

Порядок подання документів на здобуття премії – на сайті "Мистецького Арсеналу" з 15 квітня 2013 року.

Борис Возницький (1926-2012) - легендарний український музейник, Герой України, мистецтвознавець, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa, голова музейної ради "Мистецького Арсеналу".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.