Спецпроект

Заради елітного житла тихцем зносять рештки Берлінського муру. ФОТО

Сьогодні на світанку у столиці Німеччини за підтримки поліції були демонтовані чотири сегменти Берлінського муру на найдовшій із його збережених ділянок, що носить назву East Side Gallery ("Східної галереї").

Про це повідомляє DT.ua.

Секція стіни була розібрана для того, щоб відкрити дорогу для зведення житла класу люкс - незважаючи на масові протести активістів, які закликали зберегти цей історичний об'єкт у недоторканності.

Роботи зі зняття фрагментів стіни проходили під охороною правоохоронних органів; всього до East Side Gallery було стягнуто близько 250 поліцейських.

Фото: local.de

Після демонтажу в стіні утворилася діра у п'ять метрів завширшки, в якій встановили ворота. Це буде проїзд до будівельного майданчика, де планується звести елітний житловий будинок висотою 63 метри, а також 23-метровий пішохідний міст через річку Шпрее.

Рішення про знесення цього відрізка раніше викликало обурення городян, у зв'язку з чим роботи довелося зупинити. На акцію протесту зібралися від 7 до 10 тисяч осіб. Вони заявили, що не можна допустити руйнування найдовшої ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

 

Крім того, протестанти назвали неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

Берлінський мур, який розділив місто на "соціалістичну" і "західну" частини, був споруджений на початку 1960-х років. Після об'єднання Німеччини у 1989 році більшу частину стіни було знесено, проте в декількох місцях бетонні блоки збереглися.

East Side Gallery є найдовшою зі збережених ділянок - вона тягнеться уздовж вулиці Мюленштрассе більш ніж на 1,3 км.

 

У 1990 році цей сюжет був розписаний яскравими графіті художниками зі всього світу і відтоді є однією з берлінських пам'яток, охоче відвідуваних туристами.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.