МАСОВО НИЩИТИ ПАМ'ЯТНИКИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ЦЬОГО РОКУ

Протягом 2011-2012 років в Україні було пошкоджено або зруйновано 37 об'єктів історико-культурного значення. Водночас, масове пошкодження пам’ятників національним героям розпочалося цього року.

Про це у відповідь на запит від Тиждень.ua повідомило управління зв’язків з громадськістю МВС України.

"Згідно з наданими до Головного слідчого управління (ГСУ) відомостями з територіальних підрозділів, за такими фактами слідчими підрозділами ГУМВС, УМВС у період 2011 - 2012 років було порушено 37 кримінальних справ, а з часу вступу в дію нового КПК України відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12 фактами пошкодження об'єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення, а також інших пам'ятників", – сказано у повідомленні. 

Так, у 2011 році було пошкоджено два пам’ятники Леніну: в місті Червоногірськ Донецької області та у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. У селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області демонтовано і викрадено барельєф пам'ятника письменнику Наріжному, а з території Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Чернігівській області викрали пам'ятник відомому бджоляру Петру Прокоповичу. Натомість у селі Вершина Куйбишевського району Запорізької області пошкодили пам'ятник радянським комісарам.

У смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області і в селі Червоне на Донеччині пошкоджено меморіальні комплекси, присвячені загиблим у період громадянської і Другої світової війн. У селі Військове Дніпропетровської області з меморіального комплексу Слави викрадено меморіальний блок та металеві тумби, а у місті Дебальцеве пошкоджено пам'ятник "Пагорб бойової слави".

Того ж року в селі Желябовка у Кримуз пам'ятного знаку на честь воїнів-односельців, полеглих у боях, викрадено барельєф із зображенням солдата, а на площі ім. Червоних Партизанів в смт Петрівки Луганської області пошкодили пам'ятник "Братська могила борців за владу Рад". У селі Зелений Гай на Чернігівщині також пошкодили меморіальний пам'ятник жертвам фашизму.

Водночас, на межі Закарпатської і Львівської областей здійснено підпал пам'ятного знаку, встановленого на Верецькому перевалі на честь переходу угорських племен в Карпатський басейн.

В той же час на Львівщині, в лісовому масиві поблизу міста. Великі Мости пошкоджено символічний пам'ятний знак "Жертвам Голокосту".

У місті Овруч Житомирської області, в парку ім. Сабурова пошкоджено пам'ятний знак. А на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника в Києві під час земельних робіт на прибудинкової території по вул. Лаврська, 7-А, пошкоджено земляний вал, який є історичною пам'яткою.

Також у Києві, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях пошкоджено кілька будівель, які є об'єктами культурної спадщини.

У 2012 році були пошкоджені братська могила жертвам фашистського терору 1941-1942 років (Трудівська селищна рада Сімферопольського району АР Крим), меморіальний комплекс на пам'ять радянським воїнам (с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області) і пам'ятник "Трудової слави" (с. Гур'ївка Новоодеського району Миколаївській області).

Водночас, у смт. Доманівка Миколаївської області пошкоджено пам'ятник партизанам часв громадянської війни, а на березі Бузького лиману на території Корабельного району Миколаєва викрадено частини пам'ятного знаку, розташованого на місці підготовки до висадки десантного загону під командуванням командира Ольшанського.

У той же час на проспекті Чорновола у Львові облили фарбою пам'ятник "Жертвам Гетто".

А у селі Чорномин Вінницької області пошкоджено склеп із похованнями графів Чорномських, який є пам'яткою архітектури.

Також у селі Трахтемирів Черкаської області "чорні" археологи провели незаконні розкопки на території пам'ятки археології "Скіфський Вал", а на території Києва, в Подільському районі - незаконні будівельні роботи на території, що входить до меж історичного ареалу міста.

Натомість, з початку 2013 року зруйнували пам'ятник Леніну у м. Охтирка Сумської області, а також пошкоджено кілька пам'ятників провідникам ОУН-УПА, зокрема: два пам’ятники Шухевичу (м. Львів і с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області) та пам’ятники Бандері (с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської, с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, м. Здолбунів Рівненської області).

До того ж, у МВС повідомили, що рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами пошкодження, знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини упродовж 2011 - 2012 років слідчими органів внутрішніх справ не приймалися.

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.