МАСОВО НИЩИТИ ПАМ'ЯТНИКИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ЦЬОГО РОКУ

Протягом 2011-2012 років в Україні було пошкоджено або зруйновано 37 об'єктів історико-культурного значення. Водночас, масове пошкодження пам’ятників національним героям розпочалося цього року.

Про це у відповідь на запит від Тиждень.ua повідомило управління зв’язків з громадськістю МВС України.

"Згідно з наданими до Головного слідчого управління (ГСУ) відомостями з територіальних підрозділів, за такими фактами слідчими підрозділами ГУМВС, УМВС у період 2011 - 2012 років було порушено 37 кримінальних справ, а з часу вступу в дію нового КПК України відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12 фактами пошкодження об'єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення, а також інших пам'ятників", – сказано у повідомленні. 

Так, у 2011 році було пошкоджено два пам’ятники Леніну: в місті Червоногірськ Донецької області та у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. У селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області демонтовано і викрадено барельєф пам'ятника письменнику Наріжному, а з території Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Чернігівській області викрали пам'ятник відомому бджоляру Петру Прокоповичу. Натомість у селі Вершина Куйбишевського району Запорізької області пошкодили пам'ятник радянським комісарам.

У смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області і в селі Червоне на Донеччині пошкоджено меморіальні комплекси, присвячені загиблим у період громадянської і Другої світової війн. У селі Військове Дніпропетровської області з меморіального комплексу Слави викрадено меморіальний блок та металеві тумби, а у місті Дебальцеве пошкоджено пам'ятник "Пагорб бойової слави".

Того ж року в селі Желябовка у Кримуз пам'ятного знаку на честь воїнів-односельців, полеглих у боях, викрадено барельєф із зображенням солдата, а на площі ім. Червоних Партизанів в смт Петрівки Луганської області пошкодили пам'ятник "Братська могила борців за владу Рад". У селі Зелений Гай на Чернігівщині також пошкодили меморіальний пам'ятник жертвам фашизму.

Водночас, на межі Закарпатської і Львівської областей здійснено підпал пам'ятного знаку, встановленого на Верецькому перевалі на честь переходу угорських племен в Карпатський басейн.

В той же час на Львівщині, в лісовому масиві поблизу міста. Великі Мости пошкоджено символічний пам'ятний знак "Жертвам Голокосту".

У місті Овруч Житомирської області, в парку ім. Сабурова пошкоджено пам'ятний знак. А на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника в Києві під час земельних робіт на прибудинкової території по вул. Лаврська, 7-А, пошкоджено земляний вал, який є історичною пам'яткою.

Також у Києві, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях пошкоджено кілька будівель, які є об'єктами культурної спадщини.

У 2012 році були пошкоджені братська могила жертвам фашистського терору 1941-1942 років (Трудівська селищна рада Сімферопольського району АР Крим), меморіальний комплекс на пам'ять радянським воїнам (с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області) і пам'ятник "Трудової слави" (с. Гур'ївка Новоодеського району Миколаївській області).

Водночас, у смт. Доманівка Миколаївської області пошкоджено пам'ятник партизанам часв громадянської війни, а на березі Бузького лиману на території Корабельного району Миколаєва викрадено частини пам'ятного знаку, розташованого на місці підготовки до висадки десантного загону під командуванням командира Ольшанського.

У той же час на проспекті Чорновола у Львові облили фарбою пам'ятник "Жертвам Гетто".

А у селі Чорномин Вінницької області пошкоджено склеп із похованнями графів Чорномських, який є пам'яткою архітектури.

Також у селі Трахтемирів Черкаської області "чорні" археологи провели незаконні розкопки на території пам'ятки археології "Скіфський Вал", а на території Києва, в Подільському районі - незаконні будівельні роботи на території, що входить до меж історичного ареалу міста.

Натомість, з початку 2013 року зруйнували пам'ятник Леніну у м. Охтирка Сумської області, а також пошкоджено кілька пам'ятників провідникам ОУН-УПА, зокрема: два пам’ятники Шухевичу (м. Львів і с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області) та пам’ятники Бандері (с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської, с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, м. Здолбунів Рівненської області).

До того ж, у МВС повідомили, що рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами пошкодження, знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини упродовж 2011 - 2012 років слідчими органів внутрішніх справ не приймалися.

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.